Я п ду в д тебе в дощ,

 Я піду від тебе в дощ,
 Щоб ні сліду, ні стежини
 Ти потомку не знайшов.
 Це тяжке звання дружини

 Тягарем на плечі впало.
 Ну чому в коханні – біль?
 Одночасно в тобі – радість
 І на рану мою сіль.

 Не забудеш ти про мене,
 Ночі кожної наснюсь.
 Ти лишень чекай на мене.
 Я з росою повернусь.


Рецензии