Будучи світлом між сірості мас,
Будучи білим між чорних прекрас,
Будучи сонцем не вдень, а вночі,
Де непомітне воно у пітьмі.
Знаючи все, коли інші дурні,
Знаючи страх, що у їх голові,
Бачити злість у очах доброти
Й дивлячись в них лицемірство знайти.
Знати про все і мовчати у слід.
Куди ж загримить з такими наш світ?
…Мабуть краще білий між чорних вовків,
Ніж лиш брехня та гниль усіх слів.
05.11.2005р.
Мабуть краще бiлий мiж чорних вовкiв...
© Copyright: Ольга Бондарь, 2005
Свидетельство о публикации №105111201807
Свидетельство о публикации №105111201807
Рецензии