Зимовий вечiр

Зимовий вечір... Вогнище каміна.
Метелики підносяться з полін.
Іскриться в крильцях стигла журавлина,
Снігами запорошених долин.
Летять малі немов від холоду нічного
До незнайомого сузір’я по тепло.
Яскраві відблиски багаття золотого,
На стінах – наче мозаїчне дивне скло.
Чудові тіні, звільнені з ночей полону,
Рудим тим вогнищем народжені на світ,
Танцюють менует, зірвавши перепону
Між сьогоденням і минулим, ніби квіт.
Чарує вечір... Чиниться легенда
Про тепле літо, що, на жаль, пішло,
Про оксамит ночей, зірок тенета,
Світанку серпанкове ніжне тло.
Про пляж піщаний, де вже в сни зимові
Поринули покинуті сліди,
Про гладь озерну, береги шовкові,
Про те, що зігріває в холоди.


Рецензии
:)) Дивно як я Вас пропустив. У вас чудовi вiршi.

Довченко Александр   07.12.2005 17:24     Заявить о нарушении
Красно дякую, що завітали!
Завжди рада гостям.

З повагою,

Тамара Борисовна Маршалова   07.12.2005 22:38   Заявить о нарушении

Завершается прием произведений на конкурс «Георгиевская лента» за 2021-2025 год. Рукописи принимаются до 24 февраля, итоги будут подведены ко Дню Великой Победы, объявление победителей состоится 7 мая в ЦДЛ. Информация о конкурсе – на сайте georglenta.ru Представить произведения на конкурс →