Deja vu verite
Я зачиняю двері
Твій смак відтепер
Не насолода для мене
І кожний вірш
Як день у самоті
Я бачу – я чекав
Кольорові сни
Голос
Голос
Я відчуваю те
Чого лишився колись
Вітер
Небо
Я чую його скрізь
Скрізь
Я тінь сміття
Це наче диво мов пісні
Я скрізь я завжди
Це deja vu veritі
Я ледь не торкнувся
Відвертості слів
Я навіть не пам’ятаю
Того чім жив
Голос
Голос
Я відчуваю те
Чого лишився колись
Вітер
Небо
Я чую його скрізь
Скрізь
Свидетельство о публикации №105110901541