Б лий В рш

Знаєш, а я щоразу повертаюся з надією,
що ти мене чекаєш.
Чекаєш біля того будинку,
де колись давно ми зустрілись поглядами.
І де хтось, не я, а хтось інший вже знав,
що ти близький мені,
хтось маленький вже сопів,
вже лащився,
і вже хотів, щоб ми були разом.
Знаєш, чомусь це не дає мені спокою...
Чому? Я ж не така!
Я не хочу бачити, я не хочу розуміти,
я не хочу вірити.
Але знаєш, може я не права
може, в цьому зовсім немає сенсу,
це нісенітниця, просто забаганка.
Чому, чому моя пам`ять весь час відновлює
 рухи, очі, запах. Запах!
Знаєш, мабуть найцінніше що я можу згадати – запах.
Такого я не чула ніколи
Можливо правду кажуть різні дивні вчені
що саме по запаху ми обираємо.....що?
Долю, кохання, половину,
але я не хочу бути половиною
я хочу бути цілим, цілим світом,
 всесвітом, ні навіть ба більше ніж всесвіт,
 всесвіту мені мало!
Хіба я не варта того,
щоб бути чимось більшим ніж половина?
Половина, - можливо для тебе...
Всесвіт....ні я тобі не дозволю щоб я була твоїм всесвітом!
Просто – знаєш, чомусь коли я повертаюся
я хочу щоб ти чекав мене біля будинку.