МодерНова фiлософiя вiтру

 Пролог
Життя вигинається міст
в обіймах вітру степів...
Побачивши тисячі міст ,
Зробився він дикий напів.

 Подія
Шукав він по вулицям зміст,
Затоптаний в сірий асфальт...
Дихання сповнював mist*
Як руни пророцтвами скальд**.

 Епілог
Погравши в забруднений твіст,
Надихався вітер і звик...
Та простір для нього як піст-
Не витримав волі і зник...


Рецензии