Етюди

Етюди...

Тримати себе в руках.
Тримати тебе за руку.


За нас

Холодно.
Ти не такий, як був.
У вікно потупилися очі.
Але я дощу не бачу знов. –
Я нічого бачити не хочу!
Мовчки. Вітер.
Що ти в ній знайшов? -
Мінімум небесного у крові!
Ну, який ти дивний!!!
Вже пішов?
Змерзла від такої я любові.

Мить

Тобі болить.
Підсиплю перцю.
Ще мить!
Щемить від мозку серце.
Не чути крику.
Біль не спить.
Ще мить...

Рай

Подивися – відчуй.
Підійди – поцілуй.
Обійми – роздягни.
Віднеси – не засни.
Розкажи – покохай!
Спільний сон...
Спільний рай...


Ранок

Прокинься.
До мене торкнися.
Вустами збуди.
Утопи без води.
Наснися...
Очима й віями.
Залишся...
Піди...

Художник

Малюй на мені фігури любові
До щирих зітхань, до безтями, до крові.
Учора були лише поцілунки.
Малюй! Ніби я - це папір для малюнку.

24

Два, чотири...
Голова безсила,
Руки, як протези,
Я – чужа береза.
Вітер сплутав коси.
Юність стоголоса.
Несміливі кроки...
Два, чотири роки.

Залізна

Говорити про нас пізно.
Обійматися теж не модно.
Я не горда – просто залізна.
Не іржава – просто холодна.
Бачиш, з ніжністю я не пара.
Легковажність в моєму стилі.
Мабуть, кину тебе на нари.
Там, де звільнення не по силі.


Попіл

Сиплеться з рук попіл.
Між пальцями тлієш ти.
Твої губи на моїй попі.
Спалю тебе – відпусти!
Дрижання погасить злегка.
Волосся закудлане знов.
Туши мене пристрастю зверху! -
Навіщо сюди прийшов?

Чекати

Не звикла чекати.
Шукати. Плакати.
Дивитися в натовп німий.
Машини. Мовчати.
На місці стояти.
Сміятись. Жувати.
Тут скоро зустрінемось ми!
Ховатись.
Від сонця, очей, від вітання.
Чекати... Окей, може й не кохання,
- тебе.






Школа

Я не хочу бути з тобою –
Не буду.
Ніколи.
Мої сльози твоєї любові
Не варті.
У школі
Парти.
Загризла губи до крові.
Полюбити б тебе хоч трошки!
Я хотіла б бути собою! –
Без тебе – собою!
А життя викликає до дошки!

Діалог

 - Забудь, що ти це ти.
 - Забудь, що я це я.
 - Твої думки – листи.
 - Твої слова – брехня.
 - Візьму чуже-своє.
 - Скажу, що я німа.
 - Нема того, що є.
 - Твоя весна – зима.