Етюд
Тонкий етюд, словами розцілований,
І фразами, які не мовив люд,
І мріями моїми загадковими
Він буде, ніби кінь, підкований.
Я заберу із серця твого бруд,
І чад зітхань, і дим, що душить полум’я…
Невже ж цим сумом погляд твій облуд? –
Ти не один – з тобою я.
То все життя новий зчинило суд,
Чужа ідея, може, теж моя.
Любов’ю пройнятий цей мій новий етюд,
Він каже, як люблю тебе безмежно я.
Свидетельство о публикации №105101000393