Що ми знаємо про кохання,
Що шепочуть кохані очі,
Засинаючи на світанні,
Прокидаючись серед ночі.
Без сумління і без докорів,
Без надмірного сподівання,
У солодкій хмільній покорі.
Що ми знаємо про кохання.
Цілій світ в дощовій краплині
На конвалії білій, ранній.
Від початку віків й донині
Що ми знаємо про кохання.
Що ми знаємо про розлуку.
Серце рветься у мить останню,
І тремтять і вуста і руки.
Що ми знаємо про кохання.
Що ми зна мо про кохання
© Copyright: Татьяна Литвищенко, 2005
Свидетельство о публикации №105101001756
Свидетельство о публикации №105101001756
Рецензии