Час цветиння померанцю на укр. мов
Тяглося маревом,що соромно й згадати
Чи чувано таке - за правду голови синам своїм рубати?
Брехні смердючу сечу замість молока вливати
Народу,котрий -як дитя грудне
Рудих тих тарганів навала
З усіх щілин вилазила на світ
І множилась в безпеці так зухвало
І владу прибирав до рук цей тарганячий рід!
Народ терплячий наш терпів,бо звик терпіти
Терпіли ж бо й століттями орду
І владу пережили не одну
Боліло сердце довго так,
Що наче й перестало вже боліти
Та щось змінилось у останні дні
Чи може кількість перейшла у якість?
Піднявся люд з колін,підвівся якось-
Не витерпів останньої брехні
Розправив плечі,бо терпець урвався
Дарма казали - витерпить усе!
Прорвало греблю зла,вода несе
Весь бруд з сміттям,роками що збирався
Враз промінь сонця золотий пробив завісу сіру неба
Так!Наче кровью написав на померанчі :Жити треба-
По совісті,без крові,без брехні!
В руці протягнутій - хай хліб,не зброя,не отрута!
І посмішка хай на вустах,не смуток
Не хата,лише борщ хай у вогні
Майдан гуде,як в давнії часи
Зустріти новий рік,нове життя - готовий
З тим батьком лагідним,ч,ї руки піднесли
Дитя над натовпом - як клятву в тім,
Що вік почався новий!
Як обіцянку миру на віка,
Життя спокійного у злагоді і праці
В новій державі,що народжена була
Тут на майдані в час цвітіння померанцю!
Свидетельство о публикации №105101000151