Днi палкого сонця, суничного кольору,
Зi смаком пiску пiд твоїми ногами,
Моїми вiршами тво' свiтлого говору,
І серця твого - залишились словами.
І вiдстанi мною, нiколи не доланi,
Нiчниї мовчання, холоднiї ранки
Рiднили з тобою, i спогадiв повенi
Приносили теплi твої обiцянки.
Зажатi долонями свiтлi цi спомини
В краплинах сльозинок малюють обличчя
Єдине, давно переплетене з долею
З моєю душею i серцем навiчно.
То списана крейда звичайного суму,
Старi записнички, що несли ту мрiю..
Ми зв'язанi дротом - чи вистачить струму
Донести з листами цю вiчну надiю...
Крейдою по часу М. Б
© Copyright: Мак Сим, 2005
Свидетельство о публикации №105100201074
Свидетельство о публикации №105100201074
Рецензии