Ти мовчиш, певно ж це не запрошення,
Кави випити. В те' напевно ж молота,.
Я знаходжу в мовчаннi продовження
Чи то бесiди, чи то холода..
Я занурююсь в твої речення,
Нiби душу розкажуть лiтери,
Нiби тексти цi - є пiдтвердження
Фраз, що адрес мiй ще не витерли.
Нiби вiдстанi, вкритi тишею,
Заспокоюють, не засмучують,
Чи ти думаєш, що залишенi
Днi тобою, уже не мучають..
Ти ж напевно, сама не вмiєш так,
І напевно, сама чекала би..
Та шукала ночами знак,
І жила би надiями малими.
Ти мовчиш М. Б
© Copyright: Мак Сим, 2005
Свидетельство о публикации №105100201065
Свидетельство о публикации №105100201065
Рецензии