Ще голуб крихти брав з твоiх долонь...

Сьогодні осінь. І, мов спалах, здогад:
З тобою ми тепер... давно... не діти.
Ще голуб крихти брав з твоїх долонь,
А я вже знала: скреснути й згоріти.

Забути все. Лиш... пам'ятаєш, зорі
Ховались понадхмар'ям до світанку...
За склом одним стогнав і плакав дощ,
За іншим склом - дві тіні... очі... танго.

Тривожна ніжність гарячкових рук,
Слова останні, айстри серед столу...
Я бережу... О, як я бережу
Слова без слів,
І голуба
в долонях!


Рецензии
Привіт, землячко! Якщо ти живеш у Києві, можна зустрітися!
Життєлюб Кицька мандрівна

Вероника Черкасова   17.10.2006 02:46     Заявить о нарушении
Так, у Киеві. А я так звикла до відстаней у сотні й тисячі кілометрів і виключно віртуальних зустрічей...:(
Вероніко, простіть, відповідатиму із запізненням, просто фізично не встигаю... забагато різної роботи сконцентрувалося в одному періоді часу. Але не хочется відповідати поспіхом.

з теплом,

Мария Айлен   19.10.2006 22:46   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.