Голубка

Ты снилась мне три ночи подряд,
Просыпаюсь в поту – ночь… темно.
Меж нами сотни километров
Порезов земли - железных дорог.

Между нами каждый год
Помногу месяцев подряд,
Почтальонами ласточки в синеве,
И провода вдоль дорог звенят.

А сейчас ты уткнулась в моё плечо,
Не плач моя русая, хрупкая голуба,
Я в который раз возвращаюсь к тебе
И только к тебе одной…

Уставший, потрёпанный этим миром,
Но непременно – твой,
С проседью меж небритой щетины,
Но с крылами любви… живой…

  *&

Ти наснилася мені три ночі поспіль,
Прокидаюсь у поту – ніч…
Непроглядна вогка темрява.
Між нами сотні кілометрів прірва:
Порізи землі – сталеві шляхи,
Навіть за бездонними водами,
Тільки тобою зробленого вибору,
Різних вимірів життя береги.
Між нами щороку
Багато місяців поспіль,
Листоношами ластівки в синяві,
І дроти вздовж доріг дзвенять.
А зараз ти уткнулась в моє плече,
Не плач моя русява, тендітна голуба,
Я ще раз повертаюся до тебе
І тільки до тебе однієї…
Втомлений, пошарпаний цим світом,
Але неодмінно – твій,
З сивиною між неголеною щетиною,
Але з крилами кохання… живий…