ТАКЕ КОХАННЯ
На небі зірка заближчала,
Так мерехтіла і палала!
Тебе сьогодні покохала –
В коханні серце поховала.
Ти посміхнувся, наче сонце,
Що загляда в моє віконце
Лоскоче промінем тепленьким,
Таким яскравим і жовтеньким!
Тебе кохаю, і не знаю:
За що ж так тяжко я страджаю?
Невже любов – то все страждання?
За що ж мені таке кохання?
А ти, неначе той сліпий,
Неначе дідуган глухий
Не бачиш й близько те кохання,
Не чуєш слів моїх зізнання.
О, серце, серце неслухняне!
Неначе та ромашка в яне,
Неначе та хмаринка лине,
Неначе той метелик гине.
І вже я не жива – вмираю!
Та навіть гинучи – кохаю!
І навіть після смерті – знаю:
Тебе кохатиму у раю!
Таке кохання
© Copyright: Ольга Шлепак, 2005
Свидетельство о публикации №105082501460
Свидетельство о публикации №105082501460
Рецензии