Серцю тепло,та холодно пальцям
Від застужених самістю рухів-
Віддаватися повністю танцям,
Які видимі тільки для духів...
Пакувати рядки у конверти,
Тільки вітру нашіптувать строфи...
Впале листя шепоче відверто:
"Кожен йде до своєї Голгофи..."
Але зовсім не кожен-Мессія,
Бо по-справжньому їх не багато,
Хто насіння невидиме сіє,
Той назавжди до неба піднятий.
У кожного-своя Голгофа
© Copyright: Катарина Карабен-Фортун, 2005
Свидетельство о публикации №105081700759
Свидетельство о публикации №105081700759
Рецензии