Намалюю твої очі,
Покажу матусі.
Вона скаже: «Мила, доцю,
Він ще прийде, не хвилюйся».
Але я цього не хочу,
Та навіщо він мені?
Я малюю його очі,
Бо турбують уві сні.
Щиро дивляться на мене,
Мабуть хочуть щось сказати.
Час пройшов – все це даремно!
І мені на це плювати.
Вже набридло згадувати всі його слова.
Мамо, розумієш, в нього є вона!
Хай-бо зустрічаються,
Цілуються, кохаються.
Головне, щоб ця любов ніколи не кінчалася…
Набридло
© Copyright: Ольга Левашенко, 2005
Свидетельство о публикации №105081300095
Свидетельство о публикации №105081300095
Рецензии