Важливо розум ти

Прислухайся! Це так важливо - вміти слухать!
Ти чуєш? Накрапає знову дощик...
Диви, як на кульбабку вітер вміє дмухать!
Ти відчуваєш? Ну чому відчуть не хочеш?

Чудово! Сонце дощик замінило!
Воно солодким й рідним теж буває.
Дивись! І сонечко розпрямлює свої маленькі крила!
Воно, хоч і комашка, небо відчуває.

Дивись! На небі хмароньки з`явились!
Послухай! Знову пташечка співає...
На тебе зірки з неба подвились:
Вже ніч весняная тебе й мене вітає.

Прислухайся! Ти чуєш, як чудово?
Померти із тобою завжди встигнем.
Побачим за межою мрії розбудову,
А зараз ми розбудувати маєм диво.

Це справжнє диво нашого кохання...
Кохати, як і жити, треба вміти.
Якщо не буде зайвого вагання,
Ти зможеш аксіому зрозуміти.

Кохай! Кохай мене, себе, і темряву, і світло, і краплинки
Отого дощику, що нам допомагає жити.
І на лиці твоєму знову, бачиш, веселинки...
Ти розумієш. Це важливо - розуміти.