Билингвизм (двуязычие) иногда сбивает с толку и путает мысли. Это, конечно, не страшно, но иногда мешает. Попробовала расслабиться и воспринять мысли и рифмы на тех языках, на которых они пришли….


***
Ноябрь 2004

…в воздухе пахло кофе,
……..вечер казался ночью,
……….осень по грусти профи,
…………................рано темнеет,
………………………........впрочем,
лучше и слаще спиться
…………..я от себя устала
…………………………….КОФЕ
……………чтоб ночь крутиться
…………………………белкой под одеялом
….вечер
…….квартира
………….....муза
(что не помыла чашки)
……..в танце сквознячным блюзом
……………………скомканные бумажки
( те что стихи)
……….. на кухонном…..
……………. со сквозняком засыпаем…
……………………………………………
…………………Кофе, тебя так томно
………………………..я изменяю с чаем….

Дальнейший текст не имеет отношения к времени года, а только к месту действия…

***
…заплуталась у лініях долонь
в думках, в безсонні, в римі і у прозі
а ніч стояла боса на порозі
й мовчки крутила пальцем біля скронь
дивилась, дивувалася… це край
мого терпіння, грані божевілля…
а ніч начарувала сонно-зілля
і простягнула «пий і засинай»…

… заснула. снилось…може і було…
цей сон інкрустувався із конвульсій
а реп дощу, у такті мого пульсу
собі там-тамив об віконне скло!
ввімкнула ніч на небі зорі-бра
під ранок, коли дощ закінчив працю
світанок – ніжна зміна декорацій
і ніч сказала : « що ж, мені пора»

***
Ты что, не можешь громче кричать на меня по утрам?
Ну прояви свой такой-раз-такой-то мужской характер!!!
Нежно мурлычешь…. Мне нужно трам-тарарам-тарам,
Чтобы соседи запомнили о теракте!

Жалко меня? Да, всю ночь не спала ( встала с правой)
Ну, нечего, не впервой. Шевелюсь еле-еле?
…знаешь, всю ночь я мечтала о вешних травах,
……и об осеннем утре и кофе в постели……
Пора. Кофе. Зубная щетка. ( причёски пожалуй не будет)
Ты оставайся дома и думай, бедный мой пленник и ссыльник.
И поспрашивай у коллег - как другие девушек будят???
…….
Знаешь, я привыкла к тебе. Мне не нужен новый громкий будильник :)

***
продрейфувала півночі на власних емоціях
думала про подарунки
які ще з зими недовіз мені Санта
це все кава на ніч у непродуманих порціях
ніч балериною піруетить у срібних пуантах
«Лебедине озеро» побило всі рейтинги у 91-му
переміни приходять на пальчиках без екстравагантності
мої мрії застряли в свідомості ртутними стержнями
ніби шахова партія – поєдинок ілюзій з реальністю
…але я відчуваю кольорове шуршання подарункових обгорток
адже Санта доїде
його олені точно щасливо підковані
ейфорично смакую в уяві цукерочні натюрморти,
може ще не доставлені, але точно мені подаровані

густа темрява ночі під ранок пробілами рідшає
вже пора на роботу без огляду на алергію
розбиваю на пазли ескізи безсонного відчаю
й знову вперто складаю пейзажі своєї надії


***
Такси! Куда подевались вы все в этом городе странном???
…опять на работе в меня спустят гнева обойму…
… а если не нужно, бордюр сторожат караваном…
А, вот за автобусом едет! Ура! Догоняю! Пойман!
СКОЛЬКО??? За эти деньги можно круиз по Вселенной!
(наверное, видно по мне, что спешу безнадёжно,
нужно автобус мне обгонять было менее вдохновенно)
Ладно. Поехали. Только быстрее можно?
Пробка. Прекрасное место для макияжа левого глаза.
Мастер, Вы кофе не пили с утра? Да Ваша «копейка» не рухнет!
У Вас, между прочим, есть там педаль газа…
Знаю, что Вы не командуете кастрюлями на моей кухне.
…видел бы кухню мою… довёз бы меня бесплатно…
мышь в кладовой повесилась ( не от голода, а от вдохновения)
Опа! Приехали. Здесь тормозите… Ладно
Сдачи не надо
 ( маленький взнос на уроки ускоренного вождения)

***
…………..
наче моргнув мефісто
заздрісно і лукаво….
ти моє дивне Місто
Місто із запахом кави
чую твої органи
ліплю твої уривки
із кам’яниць екібани
та вітражів бруківки
ратуша-королева
бачить і Ости, і Норди
охороняють Леви
вулиць Твоїх кросворди
будять трамваї щоранку
сонне середньовіччя
я - корінна кавоманка
з Міста зі смаком притчі
моя кавова Мекка
не завойована Троя
знаєш, в містах далеких
пахнуть кав’ярні Тобою
істини протилежні
тайни у Тебе в полоні
повністю кавозалежні
стали троянські коні
чари всі Твої сущі
в джунглях моєї тривоги
….
і на кавовій гущі
видно всі наші дороги….


***
Самоанализ опять констатирует концентрацию бесполезности…
Я всё та же
 всё то же
 и день начинается с той же улицы…
Что с того, что держу подбородок под острым градусом дерзости
Если тень моя за спиною бездарно (увы) сутулится…
Расстилаю вновь мысли, как самобранки-скатерти
И пытаюсь открыться людям, что бы взяли в своё созвездие,
А они, на душе моей, как на заборе, рисуют граффити
Красками выцветших глаз, презрительным взглядом -
«бестия»
Ну, не так уж всё плохо. Ведь я часто пользуюсь популярностью.
Особенно у мужского пола, питают слабость к моей (с)экстравертности
Их внимание, разбавленное кислой вульгарностью,
Ещё больше напоминает мне о моей нетуземности.
По утрам, выпивая кофе, вместо сахара добавляю иронию,
И на завтрак цинизм (очень вкусно и способствует пищеварению)
Я в отличной форме, несмотря, что всё время сонная,
Привыкшая забивать на социально-общественное мнение!

***
там, за вітрами пише резюме
…..холодне ехо вічної безодні
……….думки плетуть словами макраме
в бажанні стати віршем………
не сьогодні.
ласкавий епос зоряних хвилин
транзитна віза в глибину астралу
я буду спати.
перемолить млин
солодких снів усі дев’яті вали.
сонливих моїх мрій волога блаж
я віддаюсь на течію інерцій
надія знов взяла на абордаж
мій сумнів
і послала вслід за серцем.
так аж до ранку…
доки темноту
не розведе пастеллю на палітрі
маляр-світанок
я у сні росту
поки розбудить ніжний шепіт вітру
це кольоровий сон про дивний сад
тут назбираю я чарівні трави
а новий день завіє аромат
з сусідських вікон
просто буде КАВА!
ковточок кави, сонний ще пост-сон,
одразу стане тепло, ніжно й ясно
і новий день кричить «Show must go on»
бо кава вічна
а Життя прекрасне!!!!!!