мёртвый сезон

=те[п]ло=

тело тепло потеряло.
кутаюсь в одеяло,
в звездку из сонной пыли.
я – корабли. плыли
долго. тонули быстро.



=якщо ти не= [перевод: Савченко Дарья]

там за тихою рікою так прозора світанкова далечінь,
і мерехтіння зірок згасає до ранку.
якщо ти не приїдеш сюди, то я буду ледве живим
в цьому літку в розтраченім на вітру
та не співаним тобі ще море пісень…

невозможное не объять, необъятное не возмочь.
как дыханию моему не быть проникновенным в твое,
так и сердцу не биться одновременно с твоим…

там за тихою рікою такий сумний туманний слід,
немов вижати зі соковитих трав і розлити парним молоком.
якщо ти не приїдеш сюди, то я буду… ні,
я не буду живим в цьому літку і з хмаринок
не зніму тобі самих чарівних і світлих снів…



=чорний і безвільний вірш= [feat. Савченко Дарья]

мабуть я умру без тебе
і випарюсь росою в небо.
буду хмаринкою білою,
що світло-блакитною силою
до землі вдовбана
крапельками дощу.

я малюю картину, в кой не буде тебе і мене.
я пишу вірш безвільний і чорний.
я йду у темряви повній
і повертати не хочу!



=давно не виделись=

я молчу в открытое окно.
за окном болтаются качели.
взглядом окунаюсь в свое дно,
слухом в немоту – иду по мели
слов, произнесенных тобой мне
и тебе мной, – знаешь, всё одно.
я молчу в открытое… – я вне.
за окном болтаются… давно
не виделись.



=одиночен=

уравновзвешен. не мудовствую лукаво.
ни из кого не вью веревочки,
и сам не вьюсь, и любовь-отраву
пить не хочу ни с чайной ложечки,
ни росою с трав… не пой! не щебечь!
одиночен я. всё – горох о стенку…
в дыме без огня пустоту с предплечь-
я сниму. – я впускаю в венку
солнечные лучи.



***

слёзы – роскошь! – цветные камешки.
в свете радужным переливчаты.
выбью! скатятся, сверкнув краешком.
завсегдата явь, сны забывчаты.