Мила моя
Чорнобиль - поплечі
Лечу у снах...
Так низько, ой низько
малечі спогади - поряд.
Близько зорі...
А ти - така далека...
Струна розірвалась опівночі,
дека відлунює довго.
Надто довго.
Досвіту шукати буду
дорогу до тебе,
Мила...
©2005 Ingvar Olaffson
Свидетельство о публикации №105071700540
у ночі забери,
і в очі подвися мармурові,
коли ліпив,
то тіло під твоїми пальцями
тепліло,
І гарно було думати
жива
Богиня з голубом
І ти міг обнімати Її
тіло.
Та Галатея спить,
ти мусиш стать жрецем
У вічної Богині
любострасті,
благати оживить
ту діву мовчазну,
прекрасну і нещасну.
Не знає нічогО,
Завжди в твоїй майстерні
Під ковдрою червоною стоїть,
Ні, вона не мерзне,
Та бачити її ти хочеш лиш один
Ревнивцю милий,
Ти, повір, один.
Иннокентий Флик 12.05.2006 11:42 Заявить о нарушении