Ноктюрн
Ми знову вдвох, і знову нам не спиться.
І тихим вербам теплий вітер сниться,
І терпко пахне молодий полин.
А соловей ніяк не вгомониться -
Вливає в душі пісні дзвінкоплин.
З очей твоїх замріяних глибин
Кохання щире лагідно іскриться.
Не треба слів - помовчмо до зорі.
Багаті ми з тобою до світання -
Нічної тиші ми володарІ.
Збулись найпотаємніші бажання,
Палають щастям сині дві зорі -
Навіки поєднало нас кохання.
1982-1986
Свидетельство о публикации №105071501496