Чому сльози гіркі накрапають
Як хвилюючий літній дощик?
Що у тебе на серці - не знають.
Допомоги якої ждеш може?
Як всі добрі істоти ждеш миру
І любові у власному домі.
Та несила ступити над вирвом,
Що прорило життя. Наче повінь
Заливає у душу неспокій,
І бринить материнське серце.
Тарабанить в лещатах утопій
І радіє у ніг розпростерте.
Висихають сльозини поквапно
(Недоречний цей дощик у спеку).
І протягую руку раптом
Відійти щоб від вирву далеко.
Мам
© Copyright: Torie, 2005
Свидетельство о публикации №105071001090
Свидетельство о публикации №105071001090
Рецензии