Зоря туман
відбілювать стелила,
руками ніжними
рівняла, ворушила.
Рівненько слала
по долинах та низинах,
там де роса,
лише за мить там ніч ходила.
У вранішню Зорю,
в духм'яні роси ввійду
й туманом сизим
житнім полем розстелюся.
Край неба обійму,
краси нап'юсь з волошок
й Зоря, як полотно,
відбілить мою душу...
злиття-слияние-
© Copyright: Валентина Силава, 2005
Свидетельство о публикации №105070100626
Свидетельство о публикации №105070100626
Рецензии
наче пісня!
така краса, що й здається слова безсилі... але ваші - говорять тією красою...
дякую дуже...
Фрейя 22.07.2005 20:39 • Заявить о нарушении
така краса, що й здається слова безсилі... але ваші - говорять тією красою...
дякую дуже...
Фрейя 22.07.2005 20:39 • Заявить о нарушении
спасибі Вам- чи ж можна чекати кращого відгуку за Ваш- світ й насправді так і не придумав для нас слів, щоб ми змогли змалювати і виспівати його красу до кінця. мабуь що це можна тільки серцем.:))
Валентина Силава 23.07.2005 02:07 Заявить о нарушении
Валентина Силава 23.07.2005 02:07 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.