Шлях до Раю

Колись, напевно я не знаю,
Мабуть у сиву давнину,
Забули люди шлях до Раю,
І з того часу не одну,

Стежин чимало натоптали,
Несучи лихо на собі.
І не дійшовши, помирали,
Невзмозі жити у журбі.

У кожного своя стежина,
А був один великий шлях.
Колись і я туди порину,
Шукати стежку в небесах.

Знайду, чи не знайду – не знаю,
Я все життя її шукаю…


Рецензии
Напэвно шлях до раю мае буты.
Його знаходять в поцилунках шалопуты.
Алэ якщо вам одному до раю… … …
Ще пьять хвылын чекаю у сарайи!

Вэнэра Голопупэнко.

Олег Калиненков   19.12.2007 03:30     Заявить о нарушении
Оце утнув Олеже ти,
Це майже шоу трахсвиститів...
До Раю йдуть насамоті.
А вдвох, в сараї... Будуть діти ;)))

Гапалон Піввідерський

Сазонов В.П.   21.12.2007 23:54   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.