Перевод. Есенин
Ніколи всіх не перелічити нам.
Горошини сняться меня оксамитні,
Посміхаюсь брязкучим зіркам.
Увісні, маятні чи насправді,
Далекий день пам’ятаю, колись
Муркотів кошеня на канапі
Та байдуже на мене дививсь.
Тоді я був ще дитина,
Але під бабціну пісню навскок
Тигреня кидався в хвилину
На упущений нею клубок.
Усе минає. Втратив я бабку.
Пізніше, через декілька літ
З кота того зробили шапку,
Та носив ії старий наш дід.
*** февраль, 2005г.
Свидетельство о публикации №105062201241
Спасибі! )))
Павел Сухно 16.09.2005 00:37 Заявить о нарушении