клубок

- ти віриш в долю? в справжність почуттів?
- я – так, а ти – і поготів...
- тоді давай візьмімося удвох розплутувати цей клубок.
  тримай же нитку з цього краю...
- навіщо це потрібно?
- я не знаю...
  ...отут мої думки, переживання, отут – безсонні ночі до   
  cвітання, а там... червона нитка... наші сварки, а
  вузлик – то любов твоя до чарки...
- дались тобі оці твої нитки!
- то хто з нас винен: я чи ти?
- облиш мене... піду вже... час...
- то що вже знову стало поміж нас?
- ...заплутала мене, мов павутинням, отими нитками,
  дошкульними словами. хіба ж я знаю що то буде з нами?!
- поглянь, коханий, бачиш нитку жовту? чи пам’ятаєш ти наш
  перший жовтень?
  а це, дивися, - нитка синя... тоді була така погожа днина!
  які ж ці спомини на дотик гострі...
  а мрії? їх завжди в нас було вдосталь... поглянь хоча б
  на цю зелену нитку...
- я більше вже не прийду напідпитку...
- давай вже ти. залишилось ще трошки... я безсила.
- кохана, люба... ти мені простила?
- ...ти віриш в долю? в справжність почуттів? я – так, а ти?
- і поготів...