Нi ти, нi я не зрозумли вчасно...
Що можна все змінити в певну мить.
І кожен з нас крокує шляхом власним,
А серце за минулим ще болить.
І знову сльози - крапельками з неба,
Неначе з нами плаче цілий світ.
Єдиний шлях - від тебе і до тебе,
А все, що інше, то найтяжчий гніт.
Моє життя - миттєвості побачень,
А нежиття - розлука й самота.
Та з цього кола виходу не бачу,
А далечінь холодна і пуста.
Ні ти, ні я не виправили вчасно,
Тих помилок, що скоїло життя.
Хай кожен з нас крокує шляхом власним,
Минулому ж - немає вороття...
Свидетельство о публикации №105061300914
Неначе з нами плаче цілий світ...
Єдиний шлях - його пройти нам треба,
Навіки скинувши неволі тяжкий гніт...
Трохи перетрансформував під сьогодення.
А взагалі - помилки треба виправляти!
З минулого в майбутнє ми крокуєм!
І з нами Правда, Віра! Й з нами Бог!
Юрий Воронин 2 05.06.2023 07:09 Заявить о нарушении