Тепер для неї все байдужим стало.
Вона тепер не хоче навіть жити.
У переходах вона відповідь шукала,
Коли дізналась, що вона одна у світі.
Стискала кулаки від болі до нестями,
Кричала в темних переходах що є сили.
Вмивала руки гіркими сльозами,
Які одразу на очах і холодніли.
Вразливими та гострими словами,
Лунали незнайомі голоси.
Вона все бігла босими ногами,
І не ховалася від темної грози.
/04.06.2005/
Тепер
© Copyright: Станислав Швец, 2005
Свидетельство о публикации №105061000468
Свидетельство о публикации №105061000468
Рецензии