Ледь помiтною стежиною,
Що в травi густiй сховалася,
Несла вiрнiсть лебединую
I на вiрнiсть сподiвалася.
Десь пiд небом пiсня линула
Про кохання незатьмарене
I котилося жоржиною
Сонце помiж злими хмарами.
Та упала вiрнiсть лебедя,
Як гiркi калини ягоди.
Тiльки думами про тебе я
З свiтом цим живу без злагоди.
Лебедина вiрнiсть
© Copyright: Кузнецова Евгения Владимировна, 2005
Свидетельство о публикации №105060901588
Свидетельство о публикации №105060901588
Рецензии