Своєї в тім не вбачаю вини,
Було тоді вже о пів-на-сьому
Розігрівалися деруни,
Що я їх з”їм п’ять хвилин по тому
На кухню раптом мама ввійшла
І до щоки піднесла долоню:
- Чи ти вже зовсім з ума зійшла,
чого ж так рано вечерять, доню?
Вона дивилась як на дурну,
Я не затримала відповісти:
- Бо за чотири години до сну
Маю останній раз поїсти
Диета. 1990
© Copyright: Анна Шевченко Гаркавенко, 2005
Свидетельство о публикации №105060700749
Свидетельство о публикации №105060700749
Рецензии