Бо ще досi не знаю...
Мабуть,
вже можна хвилюватись
За моє самотнє серце…
Я досі відчуваю твій дотик,
І душа рветься пташкою
У неосяжну блакить.
Я згадую,
І метелики райдужних мрій
Розлітаються скрізь.
Я маю себе захистити
Від себе ж самої,
Бо ще досі не знаю,
Чи так само самотня,
Чи вже не одна.
Свидетельство о публикации №105052400609
Марклеон 25.05.2005 16:07 Заявить о нарушении
Летяга 26.05.2005 15:49 Заявить о нарушении