Кумедна балада

Прославимо, друзі, наших предків
Між тим сучасних їх нащадків
Замовкне той хто сіє "брєдні"
Вони завжди такі кумедні...

Того хто степ любив безмежний
Хто зріс в сідлі коней прудких
Хто вмів любити як належить
Жінок вродливих та й не дуже

Того хто з роду степ не бачив
З дитинства хто коня не мав
Та навіть сухореброї клячі
Той неборака не кохав

Того хто сонце дав синам
Хто пив горілку в дружнім колі
Відвагу батьківську тримав
В бою смертельнім та й в неволі

Того хто дітям ніц не дав
На нюх боявся тютюну
Від ворога мерщій тікав -
І не цінив козацьку волю

Того хто саблею плекав
Свободу рідної країни
Хто шив, копав, писав,і ткав,
І тих хто дивні малював картини

Живіть у злагоді, молю
Літа течуть немов вода
Прославим, браття, божий люд
І хлібороба і поета.

Пр: Прославимо, друзі, наших предків
Між тим сучасних їх нащадків
Замовкне той хто сіє "брєдні"
Вони завжди такі кумедні...