Мовчання Еврiдiки

В твоєму імені дві букви “о”,
В моєму імені дві букви “і”.
У дзеркалі ріки
Ми між собою близнюки.

Ти заспівав, не знаєш ти,
Що засвітив огонь душі.
Ти заспівав, не знаєш ти
Мого чекання навесні.

У древі тонкому тонка
Я є душа, твоя душа.
Як довго сплю я вже сама
У цьому дереві одна.

Ти заспівав, не знаєш ти,
Що засвітив огонь душі.
Ти заспівав, не знаєш ти
Мого чекання навесні.

Ти кликав Ладу, Мавку, Анну,
Ти кликав Галлу та Любов,
А поміж вітами сичала
Гадюка тая, та любов.

Ти заспівав, не знаєш ти,
Що засвітив огонь душі.
Ти заспівав, не знаєш ти
Мого чекання навесні.

Вжалила в серце та змія,
Тепер вже спокою нема.
А твій все голос промовля:
О Галло, Мавко, о Весна!

Ти заспівав, не знаєш ти,
Що засвітив огонь душі.
Ти заспівав, не знаєш ти
Мого чекання навесні.

Орфео мій, іду сама
Туди, де холод і зима,
У царство тіней і блукань,
У тихе царство без страждань.

Ти голос мав, а я німа,
Сліпа, і гола, і слабка.
І хоч би кликала тебе,
Не взнаєш, звідки голос йде.


Рецензии
В твоєму імені дві букви “о”,
В моєму імені дві букви “і”.
У дзеркалі ріки
Ми між собою близнюки.
Ти заспівав, не знаєш ти,
Що засвітив огонь душі.
Ти заспівав, не знаєш ти
Мого чекання навесні.
У древі тонкому тонка
Я є душа, твоя душа.
Як довго сплю я вже сама
У цьому дереві одна.
Ти заспівав, не знаєш ти,
Що засвітив огонь душі.
Ти заспівав, не знаєш ти
Мого чекання навесні.
Ти кликав Ладу, Мавку, Анну,
Ти кликав Галлу та Любов,
А поміж вітами сичала
Гадюка тая, та любов.
Ти заспівав, не знаєш ти,
Що засвітив огонь душі.
Ти заспівав, не знаєш ти
Мого чекання навесні.
Вжалила в серце та змія,
Тепер вже спокою нема.
А твій все голос промовля:
О Галло, Мавко, о Весна!
Ти заспівав, не знаєш ти,
Що засвітив огонь душі.
Ти заспівав, не знаєш ти
Мого чекання навесні.
Орфео мій, іду сама
Туди, де холод і зима,
У царство тіней і блукань,
У тихе царство без страждань.
Ти голос мав, а я німа,
Сліпа, і гола, і слабка.
І хоч би кликала тебе,
Не взнаєш, звідки голос йде.

David Alonsky   22.04.2006 00:38     Заявить о нарушении
Да, не учтены особенности нашего редактора... Попробуем по-другому.

В твоєму імені дві букви “о”,
В моєму імені дві букви “і”.
У дзеркалі ріки
Ми між собою близнюки.

Ти заспівав, не знаєш ти,
Що засвітив огонь душі.
Ти заспівав, не знаєш ти
Мого чекання навесні.

У древі тонкому тонка
Я є душа, твоя душа.
Як довго сплю я вже сама
У цьому дереві одна.

Ти заспівав, не знаєш ти,
Що засвітив огонь душі.
Ти заспівав, не знаєш ти
Мого чекання навесні.

Ти кликав Ладу, Мавку, Анну,
Ти кликав Галлу та Любов,
А поміж вітами сичала
Гадюка тая, та любов.

Ти заспівав, не знаєш ти,
Що засвітив огонь душі.
Ти заспівав, не знаєш ти
Мого чекання навесні.

Вжалила в серце та змія,
Тепер вже спокою нема.
А твій все голос промовля:
О Галло, Мавко, о Весна!

Ти заспівав, не знаєш ти,
Що засвітив огонь душі.
Ти заспівав, не знаєш ти
Мого чекання навесні.

Орфео мій, іду сама
Туди, де холод і зима,
У царство тіней і блукань,
У тихе царство без страждань.

Ти голос мав, а я німа,
Сліпа, і гола, і слабка.
І хоч би кликала тебе,
Не взнаєш, звідки голос йде.


Кроме того, я бы выделала все четные строфы, например, курсивом.
Или отступом. Но это здесь нереально.

David Alonsky   22.04.2006 00:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.