Порознь мы остались
ТЕКСТ ОРИГИНАЛА:
Тепер чи не однаково мені,
Що ми одразу стали до двобою?
Ми - то є я і ти. І Бог з тобою
Тепер. Чи не однаково мені?
Смертельна втома дозрівання мрій
Майбутню радість позбавляє сили...
Холодні зливи розірвали стрій
Думок і слів. І літери розмили...
Од перших паморозків самоти
Чи є відлига, що врятує скроні?
...Важка сніжина впала на долоні...
Немає нас. Є просто - я і ти.
ПЕРЕВОД:
Теперь уже не всё ли мне равно,
Что так внезапно мы с тобой расстались,
НАС больше нет, но порознь мы остались.
Теперь уже не всё ли мне равно…
Прозрения смертельная усталость
Разрушила о будущем мечты,
Жестоких ливней ледяная ярость
Слова и мысли спутала. Я… Ты…
От одиночества холодного дыханья
Не уберечься – в инее виски…
Льдом веет от протянутой руки,
Твоей, такой знакомой, на прощанье…
7.5.05.
Свидетельство о публикации №105050900057