* * *
Боже мій, милий Боже,
чи ж бачиш - ластівка плаче,
блискавка небо поре,
грім гримить і не бачить -
під крилами ластів'ята
від страху очі закрили,
вітер, наче сказився,
ламає ластівці крила.
Ще вчора ластівка діток
ранкової пісні навчала,
сонце, як соняшник, квітло,
волошками небо сміялось.
Ще вчора крило чоловіка
від вітру дітей захищало -
сьогодні ж реве дощ потоком,
біда над гніздом розпласталась.
Боже мій, добрий Боже,
Ти ж вмієш сиріт жаліти -
беззахисні та самотні,
але ж вони твої діти.
Укрий від очей недобрих,
сховай їх в свої долоні.
В тривозі ластівка б’ється,
Сивіють вдовині скроні.
Боже мій, щедрий Боже,
візьми угамуй блискавицю,
хай грім іде стороною,
хай сонце в росі іскриться.
Розправить ластівка крила,
ще й діток навчить літати,
піснею ранок будити,
небо крилом обіймати.
ластiвка
© Copyright: Валентина Силава, 2005
Свидетельство о публикации №105050901259
Свидетельство о публикации №105050901259
Рецензии
Дуже гарно написаний вiрш, барвисто та вишукано.
З повагою
Григорий Подольский 22.07.2005 00:01 • Заявить о нарушении
З повагою
Григорий Подольский 22.07.2005 00:01 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.