Я на ромашцi щастя нагадала. День Матерi

 ПОЕТИЧНИМ СЛОВОМ про ПРОЗУ ЖИТТЯ
 ==================================

 *РОМАШКА - РОДИННИЙ ТАЛIСМАН
 СТЕЦЮК НАТАЛII МИКОЛАIВНИ,
 ЯКА МАЄ 5 ДIТЕЙ ТА
 КОХАЮЧОГО  ЧОЛОВIКА*

 /мiнi - нарис/


 Не вiрила у давнi забобони...
 А мрiючи
коханням - з малих лiт -
 Вклонялася ромашцi, як Мадоннi,
 Вбачаючи у квiтцi Сонця цвiт.

 Де б не зустрiла,щиро ворожила,
 Зриваючи бiлявi пелюстки:
 - Прийди,
коханий, pоспiшай-но, милий,
 До мого серця наведи мiстки!

 Зима -
весною вкотре вже спливала,
 Наспiвував натхнення соловей...
..Я на ромашцi ЩАСТЯ чарувала
 I прикликала до чаклунства фей.

 I ось -
нарештi - в яблуневiм цвiтi,
 В п'янких цiлунках тану i горю!
 Кохала -
до нестями: доньки-дiти
 Третинним щастям увiйшли в сiм'ю.
 Три сонечка - пелюстки найнiжнiшi..
 - Коханий! Знаю,мрiєш про синiв!
 Тому й ростиш дубки обабiч вишень..
 I чую iмена ix увi снi:
 -БОГ-дан, Єв-ген!

 Iз року в рiк в любовi бродять гени.
 Лелеки на дубках дiм обжили...
 Молились ми на них благословенно..
 I двох синiв лелеки принесли!

 Я, мабуть,
 в рушники вiзьму РОМАШКУ,
 Вклоняючись щоденно, як БОГАМ!
..Буває всяке: клопiтно i тяжко,
 Але й коханно Батькiвським очам!

 Iз плином часу - на луках життєвих,
 У травах i стежинах росяних -
 Ромашки-сонця вiднайдуть миттєво
 Доньки й сини,щоб ворожить на них.

 -РОМАШКО ! К в i т к а -
 Сонячна й Родинна !

 *** # # # # # # # ***