«Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.» Лк.19.10
Ніч розлила густе чорнило.
І день, мов птаха, полохливо
Сховався десь за небокрай,
Все ніби спить... Та зачекай,
Не сон оце, а друга дія
Життя краси, в словах - надія.
У безголоссі - каяття
Та прощення... І знов буття
У світлі денному тече.
Підставив Biн Своє плече
Міцне, невидиме для ока.
Небездоганна є дорога,
Йдемо якою ми, на жаль.
Прости, врятуй, оберігай!
Прости, врятуй, оберiгай!
© Copyright: Тамара Борисовна Маршалова, 2005
Свидетельство о публикации №105050300934
Свидетельство о публикации №105050300934
Рецензии
