Свт для нас
Над полем квітучим блукатиме вічно,
Там ти є для мене настільки ж можливий,
Наскільки в цім світі ця думка незвична.
Там бігти з тобою під сонцем липневим
Я можу щоночі і взимку по травах,
Й у вьому іронію серцем сталевим
Ти чути не будеш, не зникнеш у справах;
Моєї весни не затьмарить скорбота,
Бо там ти для мене, без сумніву, вічний;
Там ми – це суцільна невпинна турбота,
Там я лиш кохаю без права на відчай.
В тім світі чарівнім твій погляд суворий
Здається ніжнішим і трохи наївним,
Там кожен твій намір, мов крига, прозорий;
Там ти не боїшся здаватися дивним...
Так мріяла, щоб заспокоїти серце,
Щоб сльози з обличчя стікали жвавіш,
Та стогне душа, мов обпечена перцем,
Мов в неї встромили нагострений ніж.
Мене ти ніколи не знав і не знаєш,
Твоїх я, нажаль, не читаю думок.
Ти снами моїми щоночі блукаєш,
До мене ти дійдеш, як схочеш, за крок.
А вчора мене, між усім сповістили,
Що мало відведено в долі для нас.
До тебе тепер поспішаю щосили;
Мій ворог найгірший віднині є час.
Якщо ти для мене не здатний на диво,
Я буду без дозволу дивом для тебе –
У нашому світі це також можливо.
Без тебе мені цього світу не треба.
2004 р.
Свидетельство о публикации №105050101392
Я захоплена Вашою творчістю, вона торкає струни моєї душі!
Мені було б дуже цікаво почути вашу думку про те,що пишу я.
Наташа
Наталия Сытникова 25.12.2005 17:26 Заявить о нарушении