Мов хижий птах у пазурах трима здобич...
Мовчання обступає осолоню
Стискаючи повільно серце в обруч
Твоїх презирств і совість б’є у скроню
І руки жилами перевива
Зміїться поруч
З лінією долі
Пліч-о-пліч з нею, по долоні...
Та на зап’ясті квітка розцвіла,
Умилася росою, алим цвітом,
Тонким струмком натхнення і докорів
Біжить, і кожна крапля
Немов вітром,
Диханням викладається в узорі.
Читаю літери, червоні на червонім –
Зітхну з полегшенням, вловивши їхню суть,
Чи так, чи ні – летять пташиним клином
Думки із вирію, та криком тишу розірвуть...
Свидетельство о публикации №105042900852
Валерия Симонова 13.05.2005 14:51 Заявить о нарушении
рад что понравилось!
тепла, Вит
Лутченко Виталий 13.05.2005 16:47 Заявить о нарушении