Кольори украинский

Де поділась наша доля?
Наче як сховалась...
Може з вітром серед поля
Невдало змагалась,
Та й сховалась... Тче поволі
Килим нам з тобою,
Де червоне – посміх долі,
Чорне – то до болю.

Тче непоспіхом, повільно,
Хоч простий малюнок.
Як їй схочеться, довільно
Кладе візерунок...
Коло, смужка, потім друга,
Та дарма шукаєм
Де твоя до мене смуга
Доторкнеться краєм!

Поряд тягнуться, рівненько,
Чорне поміж ними...
Як зустрітись нам, серденько,
Чи ж вік жить самими?...
Наче ніч та нитка чорна,
Та й кінця не має.
В’ється коло нас, потворна,
Щоб не стрілись дбає...

Як би долю та й навчити
Колір поміняти!
Чорну нитку вилучити,
Червону придбати!
Може лиш тоді в спромозі
Доля наша буде
Разом нас вести в дорозі,
Коли біль забуде?

Хай наш килим червоніє
Трояндовим полем...
Бо ж ми знаєм – доля вміє
Карати нас болем,
То ж нехай і щастя квіти
Вчиться вишивати!
Болю доста! Ніде діти...
Кохання б додати...
29.03.05