Колись М. Б

Колись голос цiєї цигарки
Стане єдиною згадкой про минуле
Можливо цi мої незграбнi помарки
Лишаться тобi натяком, на те що було

Ми перетнемось колись серед мiста
Ти будеш старше, напевно старше як i тепер
Можливо йтимеш тихенько серед листя
Щось тихесенько наспiвуючи на свiй манер

А я скажу, пiйшли десь поблукаємо разом,
Напевно ж тобi все одно буде куди йти
І ще додам, що мої цигарки не змiнились з часом,
Але тiльки зараз допомогли тебе знайти.

Ти будеш свiтлою, як всi янголи i повиннi бути
Може трохи сумною, бо стоятимуть осiннi днi,
Може тому, що згадаєш, що колись це хотiла забути
А я подумаю, що ми нарештi опинились однi

Може я нарештi зможу взяти тебе за руку
Зупинити на хвилинку, зазирнути в очi на самотi
Може навiть вiддам твого половинку цiлунку
І розкажу свої думки вiдвертi й такі простi

У мене, я ж це знаю, так багато часу,
Щоб розказати тобi все, намалювати сни,
Подарувати все, що є, вiддати все одразу
Дiзнатись тiльки б цю відстань від осені до весни.