Однiй

Влада Вогуш
- Розумію.
- Покалічено надію.
- Розумію.
І безглуздя синьохвилею накрило.
І на щастя - о підлогу -
Серце - навпіл. Слава Богу.
І боліло.

Як безсонними ночами,
І її не вистачає.
Як самотній птах на південь тихо лине...
Від зими та до образи,
І нема її щоразу..
Щохвилини...

Так, як всі, - і до останку.
Марно мружиш очі зранку -
Виживаєш.
І не видно - бо не знаєш,
Геть ідеш - бо не літаєш.
А в очах німе питання.
Й не питаєш..


© Copyright: Влада Вогуш, 2005
Свидетельство о публикации №105041400077
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Влада Вогуш
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Влада Вогуш