Я вже стомлений..
Я вже виплакав душу по краплі.
Та все ріжеться час на скибки,
Та все вітер здригає шибки..
Я вже викохав мрію про сон,
Я вже склав свої зболені крила
Та все котиться брила вогню у мій дім:
Не знайти мені спокою в нім..
Кроки лунко котилися,дні кам"яні
Оживали,немов навісні Командори.
Та вже скоро мені обійти цілий світ,
Світ жорсткий і колючий,мов дріт..
Я вже страчений,як перестигле чуття,
Я вже збіг із гори на долину.
Та все лину у свій незворотній дурман;
Та на серці - рубці давніх ран.
25.03.2005
©2005 Автор: Святослава Лученко
Свидетельство о публикации №105032601230