Я б хотіла прожити все життя
З своїм коханим й рідним
Але такого ще нема
Але знайдеться неодмінно!
Сьогодні я у тебе закохалась
А завтра інший буде в голові,
Згадаю з усмішкою, що відбувалось
Й думка промайне: “Де ж дні любові?”
Хтось відповість: “Вони ще не прийшли”
Якийсь був хлопець, але чому ті дні пішли
Пішли так швидко, отже й не були
Ти б пам'ятала кожне слово,
Кожен подих, кожен крок
Ти б здогадалась,
Що це кохання той урок
Ти б незабула, що говорив він
Ти б пам'ятала, що було у домі тім
Де двоє ніжних й чистих тіл
В одне сплелися, ти б не змогла
Забути і не згадати
Не вже не пам'ятала,
Як ти його просила цілувати?
Не пам'ятаєш, як він тебе
Просив, щоб ти все говорила:
“Я кохаю лиш тебе!”
Ну що ж не пам'ятаєш,
Отже, його ти не кохаєш,
Отже, інший прийде скоро
І любові буде ціле море....
13.09.00р.
Бажання
© Copyright: Екатерина Остапенко, 2005
Свидетельство о публикации №105032400736
Свидетельство о публикации №105032400736
Рецензии