Межу пройти...

У мріях збудував небесний замок,
Летів до нього подумки, але не зміг
В осяяний промінням Сонця ранок
Межу пройти, на щастя, чи на гріх.

Тепер лиш знаю, десь на хмарах
Стоїть палац, що там Душа чека,
А поруч, через Ріку, замку – пара,
Душа і там одна, але вода лиха...


Рецензии
Які б палаци ми не будували,
Душа лиш там, де ти її залишиш...
палаци-замки-ріки-долі-пари...
життя - одне, а серце - де тепліше...

Ми щосекунди тягнемось до щастя,
плануємо, будуєм те, що треба...
але нестерпно гірко в себе красти
ту мрію... мабуть створену для тебе...

Фрейя   28.03.2005 01:31     Заявить о нарушении
серьезно ты нарисовала, Ир...с ходу не отвечу...
рано встал сёдня... аж в 5 утра... энто 4 по субботе...
и у меня уже вечер... и хаааачу спать(((...
Бе-бе-бе:-)))

Георгий Че   28.03.2005 10:57   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.