То нiч повiльно...
Вугільного попеченого неба,
А то душа, розхристана в журбі
Мені й тобі із вічного хаосу
Єдина стежка через сходи днів
Лиш ночі будуть знову як сьогодні:
Вугільно-темні, зимні і смутні
Тобі й мені по-різному... Чи ні...
19.03.2005
©2005 Святослава Лученко
Свидетельство о публикации №105032001081
Вибачте за вторгнення, не втрималасася!
З повагою, давня прихильниця Вашого Слова
Kristi 19.05.2005 17:15 Заявить о нарушении