Слухай дощ...За вікном він шепоче і плаче
Слухай шепіт - то серце говорить з дощем
На шляху дивовижнім його не спинити
Слухай, слухай щомиті як листя, як вітер,
Як сміється дитя і як дихає люба вві сні,
Бо тобі і мені так пронизливо хочеться жити:
Пити промінь гарячий і біль невгамовний, і щем
І з дощем говорити, надихавшись знову востаннє
19.03.2005
©2005 Святослава Лученко
Слухай...
© Copyright: Лученко Святослава, 2005
Свидетельство о публикации №105032001079
Свидетельство о публикации №105032001079
Рецензии
Святославо, дивовижні без перебільшення Ви пишете вірші, вони як листи у Вічність. У ВАс дивовижний Талант. Бережіть його і себе не забувайте :)
Щиро, Ваш Інґвар.
575 21.03.2005 13:26 • Заявить о нарушении
Щиро, Ваш Інґвар.
575 21.03.2005 13:26 • Заявить о нарушении