Як тяжко жити на землі,
Коли нічого власного не маєш,
Коли кохання рвеш на три,
Коли ти дружбу розділяєш.
Якщо ні матері, ні брату, ні сестрі
Свої тяжкі думки не довіряєш.
Ой, тяжко як ходити по землі
Коли ти подиху свого не маєш.
Як би з тобою мала все ділити
Була б щаслива я, – повір мені,
Але ж кохання, долю, квіти
Ділю я й з іншою – чужою для душі.
Не звинувачую нікого я ні в чому,
На все погоджуюсь сама в цьому житті,
Але я буду мріями і вірою в майбутнє жити
З ким би чого не довелось ділити!
Коли ти подиху свого...
© Copyright: Элнор, 2005
Свидетельство о публикации №105031300912
Свидетельство о публикации №105031300912
Рецензии