Годі нам страждати!
Годі нам ридати!
Ми – держава, отже зможем
Подолати всіх і кожен
Заспіва веселу пісню
І зустрінем весну
Першу весну вольну милу
Весну необхідну
Зацвіте душа держави
Це народ, який не знав
Чистої правди
Нас багато грабували
Нам про це розповідали
Це ж огидно і нечмно
Ви ж грабуєте чуже
Але що вас вчити вже
Ви ж великі, не малі
А одне у голові:
Грабувати, нищити
Україну у багні топити
Свою ж державу розоряти
З усіх робочих глузувати
Вони ж працюють, як раби
А ви – товсті жлоби,
Які не хочуть віддавати
Усім тим чесним, Всім трудягам,
Які працюють і неграбують
А як дасте. Так щосб смішне...
Давайте встанемо брати
За Україну милу
Не буде гірше за піхоту,
І ми покажемо мужицьку силу
Можливо легше стане
А може й ні,
Але ми спробуємо
І можливо збудуємо
Незалежну, стіуку, сильну
Нову УКРАЇНУ!
01.09.00
Повстання
© Copyright: Екатерина Остапенко, 2005
Свидетельство о публикации №105031000611
Свидетельство о публикации №105031000611
Рецензии